В жіночому лоні маленьке життя зародилось,
І навіть не знає про це іще жінка сама.
У склянці вина свою гідність дівочу втопила,
Їй зараз так добре, та слідом іде чорна тьма.
Пройшло трохи часу, відчула вона цю новину,
І серце занило, неначе пробила стріла:
"Ой, що ж це робити, куди ж бо подіти дитину?
Ну, як же я так залетіти так швидко змогла?"
Та знає вона, що далі їй треба робити,
Авжеж не потрібне їй геть це маленьке дитя,
І голос страшний їй шепоче:"Убити! убити!
Тому, що назад тобі вже нема вороття."
А в лоні, під серцем, життя відчувало:
Що ще не з"вилось, а вже не потрібне воно,
"МАТУСЮ, РІДНЕНЬКА!"-дитятко просило, благало:
"Я ЖИТИ ТАК ХОЧУ, ЖИТТЯ МЕНІ БОГОМ ДАНО!
Почуй мене рідна матусю,тебе я благаю,
Я зовсім не вірю, що ти мене зможеш убить,
Маленькії ручки до тебе свої простягаю,
Якби ж то ти знала, як мені хочеться жить!"
Та мати не чула, бо мала свої вона плани,
Ішла до лікарні убити, украсти життя,
Їй зараз байдуже,(Із часом проявляться рани),
Та пізно вже буде, Господь не поверне дитятя.
У білій палаті до смерті життя готувалось
Яке зародилось. І скоро, так скоро помре.
Із світом, якого не бачило, у горі прощалось:
"Прощай но, матусю! Мене ж бо Господь забере".
Пройшло трохи часу: маленьке життя закінчилось,
Зосталась у лоні лиш тільки одна пустота.
Нерожденне життя з білим світом навіки простилось,
Скінчилась історія ця вже зовсім не проста.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Страждущим - Александр С. Н. \\\\\\\"О, бездна богатства и премудрости и ведения Божия! Как непостижимы судьбы Его и неисследимы пути Его! \\\\\\\"(Рим.11:33) \\\\\\\"Итак страждущие по воле Божией да предадут Ему, как верному Создателю, души свои, делая добро.\\\\\\\" (1Пет.4:19) \\\\\\\"Блажен человек, который переносит искушение, потому что, быв испытан, он получит венец жизни, который обещал Господь любящим Его.\\\\\\\" (Иак.1:12)
Поэзия : Три мученика - Ионий Гедеревич И Ангелу Смирнской церкви напиши: так говорит Первый и Последний, Который был мертв, и се, жив:
Знаю твои дела, и скорбь, и нищету (впрочем ты богат), и злословие от тех, которые говорят о себе, что они Иудеи, а они не таковы, но сборище сатанинское.
Не бойся ничего, что тебе надобно будет претерпеть. Вот, диавол будет ввергать из среды вас в темницу, чтобы искусить вас, и будете иметь скорбь дней десять. Будь верен до смерти, и дам тебе венец жизни.
Имеющий ухо (слышать) да слышит, что Дух говорит церквам: побеждающий не потерпит вреда от второй смерти.
(Откр.2:8-11)
