Кушнир Яков,
Нью Йорк, США
Родился в 1957 году и жил в г. Одессе. В Америке проживаю c июня 1989. К Богу и святой вере обратился в 1999 году. Являюсь прихожанином пятидесятнической церкви пастора Яручика. В восхвалении словом Иисуса получаю неоценимую помощь и поддержку от жены Александры. e-mail автора:alexyakny@earthlink.net
Прочитано 14141 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
ВЫ ИМЕЕТЕ КАКОЕ-ТО ОТНОШЕНИЕ К ВЕРЕ КУШНИР? Комментарий автора: Господь Бог един для всех нас. Вы можете верить в иного бога, чем Христос - это Ваше личное дело. Но только Он - истиный Мессия и Спаситель наш!
Александр Л.
2003-12-19 09:01:39
ВЫ ИМЕЕТЕ КАКОЕ-ТО ОТНОШЕНИЕ К ВЕРЕ КУШНИР? - Вера Сергеевна Кушнир - христианская поэтесса, живет в Америке. См. например:
slavik ia hocy tebe zadati vopros. ti cetal Bibliy? esli da , to v otkrovenie napisano , cto lydi kotorie ne poveriat v Iisysa Hrista to oni poidyt v pogibeli , toesiti v ad, i ia dymay i yveren na vse sto ,cto protiv Bosa Hrista ,, nett necakogo priema .. kak ti govaris v svoemm poslanie // esli ia tebia obidel to prosy prostiti mena // s.y.v. k tebe ia tvoii dryg//S Gospodom..
shafirs@hotmail.com
2005-03-10 20:55:16
slavik ia hocy tebe zadati vopros. ti cetal Bibliy? esli da , to v otkrovenie napisano , cto lydi kotorie ne poveriat v Iisysa Hrista to oni poidyt v pogibeli , toesiti v ad, i ia dymay i yveren na vse sto ,cto protiv Bosa Hrista ,, nett necakogo priema .. kak ti govaris v svoemm poslanie // esli ia tebia obidel to prosy prostiti mena // s.y.v. k tebe ia tvoii dryg//S Gospodom..
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
